
Сказати по правді, я ні про що не думав, коли стромляв ключ у заіржавілу замкову щілину. Мені було однаковісінько, ввійду я в палац чи в курінь, сяятиме за дверима мармурова колонна зала чи темнітиме кімната з долівкою і старовинним задимленим, цегляним вогнищем.
Звичайно, ніяка несподіванка не чекала мене за дверима і ні про яку мармурову залу не могло бути й мови. Я наче пірнув на дно глибокого виру, так тихо і спокійно було навколо. Тільки вряди-годи чулося сичання: це дощинка падала на гарячий присок. Пахло головешками та смолою. До цього запаху домішувався ледь відчутний подих давнини: діжі, що й досі відгонили тістом з кукурудзяного борошна, закурені глечики на полицях, де булькотіла колись квасолева юшка, підсолоджена пожовклою аличею, видовбаний гарбуз із дерев'яними ложками сповнювали халупу старовинним, затхлим ароматом.
Ось чим зустрів мене мій палац, коли я причинив за собою двері.
Діставшись у пітьмі до того місця, де висіла гасова лампа, я зняв з неї скло і запалив гніт. Потім зайшов у суміжну кімнату, відмінну від першої лише тим, що була менша й без вогнища, і переодягся в сухе.
Закінчивши свій туалет, я відчув таку пустку в душі й навколо себе, що аж злякався. Неначе те, що зветься життям, відокремилось від мене і я рухався в якійсь напів-
темній і забутій домовині, рухався, мов автомат з м'язів та кісток. Нічого не хотілося робити, не хотілось навіть думати.
Отак я стояв кілька хвилин на порозі двох кімнат. Хтозна, скільки часу тривав би цей безглуздий стан млявості, коли б я ненароком не зупинив свій погляд на тіні, яка вимальовувалась на протилежній стіні. Я дивився на неї і поступово усвідомлював, що то моя тінь. Зрозумівши таку просту річ, я почав розглядати свій силует: цікаво; який вигляд маю. Мушу признатися: у захваті я не був. Похилена голова й опущені, мов неживі, руки робили мій силует досить жалюгідним та сумним. Мені стало ніяково, навіть трохи соромно, бо я уявляв себе зовсім не таким. Я мав себе за людину з молодецькою поставою, широкими плечима та руками списоносця (мене приваблювала антична історія). А цей силует на протилежній стіні свідчив про інше.
